‘онематичн≥ процеси у мовленнЇвому розвитку дитини


15.12.2017

‘онематичн≥ процеси у мовленнЇвому розвитку дитини

 

як та коли розвиваЇтьс€ мовленн€ дитини?

¬с≥м в≥домо, що немовл€ народжуЇтьс€ без початково закладеного вм≥нн€ розмовл€ти. ƒл€ того, щоб цей процес став можливим насамперед в дитини мають бути сформован≥ та розвинен≥ органи артикул€ц≥йного апарату, згодом, в процес≥ доросл≥шанн€, дитина вчитьс€ њх моторно координувати, в насл≥док чого вона починаЇ вимовл€ти певн≥ звуки. јле дл€ того щоб ц≥ звуки склались в слова без зм≥шуванн€, спотворенн€ чи ≥нших дефект≥в у дитини мають бути сформован≥ фонетичн≥ процеси, мовленнЇвий слух.

–озберемось детальн≥ше

” д≥тей в пер≥од в≥д  народженн€ ≥ до 4-х рок≥в розвиваЇтьс€ мовленнЇва компетентн≥сть - ум≥нн€ керувати мовленнЇвими органами. ƒо 5 рок≥в д≥ти оволод≥вають правильною вимовою звук≥в (фонем), а до 6 рок≥в навчаютьс€ усв≥домлено розр≥зн€ти повн≥стю ус≥ звуки мовленн€ на слух ≥ при вимов≥ у будь-€к≥й позиц≥њ слова.

‘онетичний б≥к мовленн€ вважаЇтьс€ сформованим у дитини тод≥, коли вона здатна забезпечити правильну звуковимову у в≥дпов≥дност≥ до результат≥в анал≥зу, проведеного сп≥льно ≥з тонкими акустичними (слуховими) ≥ к≥нетичними (сприйманн€ артикул€ц≥йних позиц≥й звук≥в) в≥дчутт€ми. ≤ншими словами, дитина маЇ ч≥тко розр≥зн€ти звуки м≥ж собою за акустичними ознаками та сп≥вв≥дносити кожен св≥й звук з≥ звуком-≥деалом р≥дноњ мови.

ўо таке фонематичн≥ процеси, €к≥ вони бувають ≥ чому порушуютьс€?

« вище сказаного випливаЇ, що дитина може вимовл€ти звуки не ч≥тко, плутати ≥ зам≥нювати њх п≥д час мовленн€ маючи ц≥лком сформований артикул€ц≥йний апарат, а також волод≥ючи достатньо ч≥ткою його рухлив≥стю. ≤ причиною цього слугуватиме недостатн≥й розвиток саме фонематичних процес≥в.

ƒо фонематичних процес≥в в≥днос€ть: фонематичне сприйманн€, фонематичний анал≥з та синтез, фонематичний контроль та фонематичн≥ у€вленн€. ‘онематичн≥ процеси допомагають дитин≥ тонко «в≥дчувати» ≥ розр≥зн€ти звуки на слух у чужому та власному мовленн≥, в≥дбирати та диференц≥ювати њх, а також не плутати п≥д час промовл€нн€.

¬арто зазначити, що на сьогодн≥шн≥й день, саме порушенн€ фонематичних процес≥в часто Ї причиною неправильноњ звуковимови дошк≥льник≥в.

  ѕричини виникненн€ порушень фонематичних процес≥в у д≥тей розгл€даютьс€ точки зору анатом≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ, нейропсихолог≥њ та ≥нших наук. ѕорушенн€ фонематичних процес≥в переважно виникають при ураженн≥ дом≥нантноњ п≥вкул≥ кори головного мозку.

–озвиток фонематичних процес≥в

« метою пропедевтики та корекц≥њ в≥дхилень у розвитку фонематичних процес≥в сл≥д грати з дитиною у р≥зноман≥тн≥ ≥гри, €к≥ допоможуть розвинути у нењ немовленнЇвий та мовленнЇвий слух.

√ра «ўо за звук?

ќпис: ƒорослий вмикаЇ дитин≥ ауд≥озапис природнього або побутового шуму чи звуку (наприклад шум води, вулиц≥, сп≥в пташки, р≥занн€ паперу, рух поњзда тощо), дитина ж маЇ здогадатис€ що саме звучить. ƒл€ б≥льш старших д≥точок можна ускладнити задачу, наприклад, обравши р≥зн≥ музичн≥ ≥нструменти (барабан, дудка, п≥ан≥но тощо);

√ра «—п≥ймай звук»

ќпис: ƒорослий задаЇ дитин≥ установку: «я говоритиму багато р≥зних звук≥в, ти коли почуЇш звук — (Ў, ÷, Ћ…) – плескай в долон≥». ѕ≥сл€ цього дорослий починаЇ говорити хаотичний звуковий р€д (п, н, д, х, т, ч, р, л, с – хлопок). ѕ≥сл€ того €к дитина навчитьс€ «ловити» заданий звук, в гру можна пограти зам≥нивши звук на склад, а пот≥м слово. Ќаприклад: « оли почуЇш слово в €кому заховавс€ звук — – плескай в долон≥», (танк, жаба, кв≥тка, шапка, собака – хлопок). ¬арто зауважити, що на початкових етапах гри, дорослий маЇ дещо прот€гувати заданий звук, акцентуючи на ньому увагу дитини, коли ж дитина навчитьс€ виконувати завданн€, промовл€ти звичним способом.

√ра « ѕовторюшка»

ќпис: дорослий просить повторити за ним р€д склад≥в без помилок (та-та-на; ке-ке-те; ву-ву-фу; ба-па-ба; со-зо-со; ди-ти-ки тощо); п≥сл€ цього варто попросити повторити р€д схожих сл≥в, сл≥в-парон≥м≥в (с≥к-т≥к-п≥к, тачка-качка-дачка, коза-коса-роса тощо)

√ра «ƒетектив»

ќпис: дорослий по€снюЇ, що у словах, €к≥ в≥н зараз називатиме заховавс€ хитрий звук, дитина зрозум≥Ї €кий це звук, адже в≥н буде дуже часто повторюватис€ (наприклад: акула, ананас, јнна – а; сон, сестра, соска, кокос, насос – с;)

√ра «„ервоний-«елений»

ќпис: дитина отримуЇ дв≥ ф≥шки – червоного ≥ зеленого кольору, дорослий, показуЇ дитин≥ зображенн€ предмета ≥ називаЇ його зам≥нюючи, спотворюючи звуки, коп≥юючи вимову дитини ≥ правильним способом.  оли дитина чуЇ не правильну вимову – п≥дн≥маЇ червону ф≥шку, правильну – зелену (наприклад демонструЇтьс€ зображенн€ ракети: це раекта, це шакета, докета, лакета – червона ф≥шка; це ракета – зелена ф≥шка).

 √ра «ѕ≥дбери слово»

ќпис: дана гра вар≥ац≥€ звичайноњ гри в «—лова», дорослий ≥ дитина по черз≥ називають слова, €к≥ починаютьс€ на заданий звук (наприклад з- знак, зуб, зима, «о€, зм≥€ тощо); однак, дл€ того щоб грати в цю гру, дитина маЇ вм≥ти визначати м≥сце звука в слов≥, зокрема перший звук в слов≥.

√ра «–емонт»

ќпис: дорослий по€снюЇ дитин≥, що зараз називатиме слова, €к≥ «зламалис€», бо розпалис€ на частинки ≥ дитин≥ потр≥бно њх «полагодити», назвавши ц≥ле слово разом (прост≥ший вар≥ант гри: дорослий може називати слова по складах(во-да, с≥-но, ма-ши-на, че-ре-па-ха); складн≥ший вар≥ант: дорослий промовл€Ї слова окремими звуками (л е в, о с а, м у х а, л ≥ т а к тощо));

 

 

← ¬с≥ публ≥кац≥њ